позавішуваний

ПОЗАВІ́ШУВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позаві́шувати¹.

Вікна були позавішувані свитками (Н.-Лев., II, 1956, 54);

Простора, з великими вікнами, серпанковими занавісками позавішуваними, хата була прибрана не по-мужичому (Головко, II, 1957, 44).

ПОЗАВІ́ШУВАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позаві́шувати².

Всі стіни позавішувані партацькими малюнками в золотих рамах (Л. Укр., IV, 1954, 233).

Значення в інших словниках

1. позавішуваний — позаві́шуваний 1 дієприкметник закритий — про багато чогось позаві́шуваний 2 дієприкметник завішений в багатох місцях  Орфографічний словник української мови
2. позавішуваний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позавішувати I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позавішувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позавішуваний — ПОЗАВІ́ШУВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до позаві́шувати¹. Вікна були позавішувані свитками (І. Нечуй-Левицький); Простора, з великими вікнами, серпанковими занавісками позавішуваними, хата була прибрана не по-мужичому (А. Головко). ПОЗАВІ́ШУВАНИЙ², а...  Словник української мови у 20 томах