позадавній

ПОЗАДА́ВНІЙ, я, є: З позада́внього-да́вна, розм. — з незапам’ятних часів, з давніх-давен.

Живі картини з позадавнього-давна виступали в хлоп’ячій голові (Мирний, І, 1949, 211).

Значення в інших словниках

1. позадавній — позада́вній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. позадавній — -я, -є. Дуже давній, давнющий. З позадавнього-давна розм. — з незапам'ятних часів, з давніх-давен.  Великий тлумачний словник сучасної мови