позадавній
ПОЗАДА́ВНІЙ, я, є: З позада́внього-да́вна, розм. — з незапам’ятних часів, з давніх-давен.
Живі картини з позадавнього-давна виступали в хлоп’ячій голові (Мирний, І, 1949, 211).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позадавній — позада́вній прикметник Орфографічний словник української мови
- позадавній — -я, -є. Дуже давній, давнющий. З позадавнього-давна розм. — з незапам'ятних часів, з давніх-давен. Великий тлумачний словник сучасної мови