позадавній

позада́вній

-я, -є.

Дуже давній, давнющий.

З позадавнього-давна розм. — з незапам'ятних часів, з давніх-давен.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позадавній — позада́вній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. позадавній — ПОЗАДА́ВНІЙ, я, є: З позада́внього-да́вна, розм. — з незапам’ятних часів, з давніх-давен. Живі картини з позадавнього-давна виступали в хлоп’ячій голові (Мирний, І, 1949, 211). Словник української мови в 11 томах