позадавній
позада́вній
-я, -є.
Дуже давній, давнющий.
З позадавнього-давна розм. — з незапам'ятних часів, з давніх-давен.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позадавній — позада́вній прикметник Орфографічний словник української мови
- позадавній — ПОЗАДА́ВНІЙ, я, є: З позада́внього-да́вна, розм. — з незапам’ятних часів, з давніх-давен. Живі картини з позадавнього-давна виступали в хлоп’ячій голові (Мирний, І, 1949, 211). Словник української мови в 11 томах