позакачуваний
ПОЗАКА́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позака́чувати.
Висока на зріст, рівна станом, .. з рукавами, позакочуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні (Н.-Лев., II, 1956, 272);
На плечі в нього було кілька вудочок і кошик; штани позакочувані, сорочка розхристана (Бойч., Молодість, 1949, 80).
Словник української мови (СУМ-11)