позакиданий
ПОЗАКИ́ДАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позакида́ти¹.
— Не їдь, милий, горою ні низом, Бо позакидана Доріженька хмизом! (Укр.. лір. пісні, 1958, 346).
ПОЗАКИ́ДАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позакида́ти².
Словник української мови (СУМ-11)