Словник української мови в 11 томах

позакиданий

ПОЗАКИ́ДАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позакида́ти¹.

— Не їдь, милий, горою ні низом, Бо позакидана Доріженька хмизом! (Укр.. лір. пісні, 1958, 346).

ПОЗАКИ́ДАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позакида́ти².

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. позакиданий — позаки́даний 1 дієприкметник чим-небудь позаки́даний 2 дієприкметник кудись  Орфографічний словник української мови
  2. позакиданий — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позакидати I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позакидати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позакиданий — ПОЗАКИ́ДАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до позакида́ти¹. – Не їдь, милий, горою ні низом, Бо позакидана Доріженька хмизом! (з народної пісні). ПОЗАКИ́ДАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до позакида́ти².  Словник української мови у 20 томах