позамикуваний

ПОЗАМИ́КУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до позами́кувати.

Округ стола стільчики сідати, попід стінами шафи високі позамикувані, ряд вікон на улицю — та й усе (Вовчок, І, 1955, 373);

// позами́кувано, безос. присудк. сл.

Якось бувши в однім районі, я звернув увагу, що клуби по селах здебільша позамикувано (Вишня, II, 1956, 366).

Значення в інших словниках

1. позамикуваний — позами́куваний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. позамикуваний — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до позамикувати. || позамикувано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позамикуваний — ПОЗАМИ́КУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до позами́кувати. Округ стола стільчики сідати, попід стінами шафи високі позамикувані, ряд вікон на улицю – та й усе (Марко Вовчок); // позами́кувано, пред. Якось бувши в однім районі, я звернув увагу, що клуби по селах здебільша позамикувано (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах