позападати

ПОЗАПАДА́ТИ, а́є, док.

1. Запасти, опуститися (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях).

Позападали могили.

2. Запасти, ввалитися (про очі, щоки, боки і т. ін.).

Очища [у Харона] в лоб позападали (Котл., І, 1952, 130);

Щоки його [Кавуна] позападали, рум’янець зник, ніс загострився (Н.-Лев., II, 1956, 211);

У корів позападали боки (Кучер, Прощай.., 1957, 174).

3. Провалитися, заглибитися кудись (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).

Стіни [хатини] покривились і позападали в землю (Фр., VIII, 1952, 342).

Значення в інших словниках

1. позападати — позапада́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позападати — -ає, док. 1》 Запасти, опуститися (про все чи багато чого-небудь; у багатьох місцях). 2》 Запасти, ввалитися (про очі, щоки, боки і т. ін.). 3》 Провалитися, заглибитися кудись (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позападати — ПОЗАПАДА́ТИ, а́є, док. 1. Запасти, опуститися (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях). Позападали могили. 2. Запасти, ввалитися (про очі, щоки, боки і т. ін.). Очища [у Харона] в лоб позападали (І.  Словник української мови у 20 томах
4. позападати — Позападати, -даємо, -єте гл. Впасть, запасть (о многихъ). Глибоко позападали у лоб його очі. Стор. МПр. 129.  Словник української мови Грінченка