позапрягатися
ПОЗАПРЯГА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Запрягтися (про всіх або багатьох).
А то позапрягаються дівчата ніччю [уночі] в плуга, виорють вулицю (Вишня, І, 1956, 112).
2. розм. Запрягти коней, волів або приготувати вози, сани і т. ін. до їзди.
Аж ось прийшли звожчики [візники] з кіньми, позапрягались і поперевозили товар до лавки (Кв.-Осн., II, 1956, 403).
Словник української мови (СУМ-11)