позасовувати

ПОЗАСО́ВУВАТИ, ую, уєш і ПОЗАСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Засунути все або багато чого-небудь.

[Мати:] Вбігла [невістка], зараз вихопила у мене рогача з рук: «Дайте, — каже, — мамо, я допоможу вам горшки в піч позасовувать!..» (Кроп., IV, 1959, 152);

Зачиняти двері пішов Андрій. Він понакидав усі клямки, позасував усі засови і ще підпер надвірні двері лопатою (Трубл., І, 1955, 89);

Похапцем позасувала під хустину розвіяне за роботою волосся (Вільде, Сестри.., 1958, 77);

Оксана.. позасовувала усюди двері (Кв.-Осн., II, 1956, 440).

Значення в інших словниках

1. позасовувати — позасо́вувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позасовувати — -ую, -уєш і позасувати, -аю, -аєш, док., перех. Засунути все чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позасовувати — ПОЗАСО́ВУВАТИ, ую, уєш і ПОЗАСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Засунути все або багато чого-небудь. [Мати:] Вбігла [невістка], зараз вихопила у мене рогача з рук: “Дайте, – каже, – мамо, я допоможу вам горшки в піч позасовувать!..” (М.  Словник української мови у 20 томах