1. Словник української мови в 11 томах

позасовувати

ПОЗАСО́ВУВАТИ, ую, уєш і ПОЗАСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Засунути все або багато чого-небудь.

[Мати:] Вбігла [невістка], зараз вихопила у мене рогача з рук: «Дайте, — каже, — мамо, я допоможу вам горшки в піч позасовувать!..» (Кроп., IV, 1959, 152);

Зачиняти двері пішов Андрій. Він понакидав усі клямки, позасував усі засови і ще підпер надвірні двері лопатою (Трубл., І, 1955, 89);

Похапцем позасувала під хустину розвіяне за роботою волосся (Вільде, Сестри.., 1958, 77);

Оксана.. позасовувала усюди двері (Кв.-Осн., II, 1956, 440).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позасовувати — позасо́вувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позасовувати — -ую, -уєш і позасувати, -аю, -аєш, док., перех. Засунути все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позасовувати — ПОЗАСО́ВУВАТИ, ую, уєш і ПОЗАСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Засунути все або багато чого-небудь. [Мати:] Вбігла [невістка], зараз вихопила у мене рогача з рук: “Дайте, – каже, – мамо, я допоможу вам горшки в піч позасовувать!..” (М. Словник української мови у 20 томах