позасновувати

ПОЗАСНО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, док., перех. Створити, організувати все або багато чого-небудь.

Київ, Одеса і Харків обіч університетів позасновували також постійні театри, опери і т. ін. (Фр., XVI, 1955, 231).

ПОЗАСНО́ВУВАТИ², ую, уєш, док., перех.

1. Заснувати, заткати павутиною все або багато чого-небудь.

В кутках павуки павутиною позасновували вікна, шафи (Чорн., Визвол. земля, 1959, 167).

2. перен. Покрити, затягти чимсь усе або багато чого-небудь, у багатьох місцях.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позасновувати — позасно́вувати 1 дієслово доконаного виду створити, організувати все або багато чогось позасно́вувати 2 дієслово доконаного виду заткати павутиною все або багато чогось Орфографічний словник української мови
  2. позасновувати — I -ую, -уєш, док., перех. Створити, організувати все чи багато чого-небудь. II -ую, -уєш, док., перех. 1》 Заснувати, заткати павутиною все чи багато чого-небудь. 2》 перен. Покрити, затягти чимсь усе чи багато чого-небудь, у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позасновувати — ПОЗАСНО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, док., що. Створити, організувати все або багато чого-небудь. Київ, Одеса і Харків обіч університетів позасновували також постійні театри, опери і т. ін (І. Франко). ПОЗАСНО́ВУВАТИ², ую, уєш, док., що. Словник української мови у 20 томах
  4. позасновувати — Позасновувати, -вую, -єш гл. 1) Основать (во множествѣ). 2) Заткать (паутиной во многихъ мѣстахъ). Павутиною павуки позасновували. Г. Барв. 285. Словник української мови Грінченка