позастібуваний
ПОЗАСТІ́БУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до позасті́бувати.
— У мене хоч і вишита сорочка, а гудзики всі позастібувані. Я порядок знаю, — вихвалявся Андрій (Тют., Вир, 1964, 427).
Словник української мови (СУМ-11)ПОЗАСТІ́БУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до позасті́бувати.
— У мене хоч і вишита сорочка, а гудзики всі позастібувані. Я порядок знаю, — вихвалявся Андрій (Тют., Вир, 1964, 427).
Словник української мови (СУМ-11)