позатихати

ПОЗАТИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. Затихнути (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; у багатьох місцях).

Вони поважно порозсідалися у м’яких кріслах, позатихали (Кол., Терен.., 1959, 357);

Полягають [наймички] потім на купи свого лахміття, і позатихає хихотіння з-під верет, і зморить сон (Хотк., II, 1966, 133);

Все навколо вже позатихало (Турч., Зорі.., 1950, 12).

Значення в інших словниках

1. позатихати — позатиха́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позатихати — -ає, -аємо, -аєте, док. Затихнути (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь; у багатьох місцях).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позатихати — ПОЗАТИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. Затихнути (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; у багатьох місцях). Вони поважно порозсідалися у м'яких кріслах, позатихали (П.  Словник української мови у 20 томах
4. позатихати — Позатихати, -хаємо, -єте гл. Затихнуть (о многихъ). В людських хатах все було позатихав, все посне. Левиц. І. 116.  Словник української мови Грінченка