позатихати
ПОЗАТИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.
Затихнути (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; у багатьох місцях).
Вони поважно порозсідалися у м'яких кріслах, позатихали (П. Колесник);
Полягають [наймички] потім на купи свого лахміття, і позатихає хихотіння з-під верет, і зморить сон (Г. Хоткевич);
Все навколо вже позатихало (А. Турчинська).
Словник української мови (СУМ-20)