позатой

ПОЗАТО́Й, а́, е́, розм. Те саме, що позамину́лий.

Телицю ще позатого року власними руками одвів на податки (Ю. Янов., І, 1954, 32).

Значення в інших словниках

1. позатой — позато́й займенник позаминулий розм.  Орфографічний словник української мови
2. позатой — ПОЗАТО́Й, а́, е́, розм. Те саме, що позамину́лий. Телицю ще позатого року власними руками одвів на податки (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах