позаторік

ПОЗА́ТОРІК, присл. У позаминулому році; два роки тому.

Сліпі лірники сиділи; По шелягу брали І ту саму грали, Що й позаторік (Шевч., II, 1953, 79);

Юрко дивиться на посаджену позаторік яблуню (Коз., Вибр., 1947, 6).

Від поза́торік — з позаминулого року.

Антосьо зоставсь у хаті сам та й задумався і все пригадав, що думав, що робив ще від позаторік (Свидн., Любо-рацькі, 1955, 171).

Значення в інших словниках

1. позаторік — поза́торік прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. позаторік — присл. У позаминулому році; два роки тому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позаторік — ПОЗА́ТОРІК, присл. У позаминулому році; два роки тому. Сліпі лірники сиділи; По шелягу брали І ту саму грали, Що й позаторік (Т. Шевченко); Юрко дивиться на посаджену позаторік яблуню (В. Козаченко). (1) Від поза́торік – з позаминулого року.  Словник української мови у 20 томах
4. позаторік — Поза́торік, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. позаторік — Позаторік нар. Въ позапрошломъ году. Твою долю, моя доню, позаторік знала. Шевч.  Словник української мови Грінченка