позатуляний

ПОЗАТУ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позату́ляти.

Вікна були позатуляні матками (Головко, II, 1957, 107).

Значення в інших словниках

1. позатуляний — позату́ляний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. позатуляний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позатуляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позатуляний — ПОЗАТУ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позатуля́ти. Вікна були позатуляні матками (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах