позаурочний

ПОЗАУРО́ЧНИЙ, а, е.

1. у сполуч. з сл. час. Вільний від звичайної роботи, служби, уроків і т. ін. (про час).

Іван Іванович вважався непоганим плановиком, але хто-хто, а підлеглі знали — за всю свою довголітню працю якщо він і спланував щось путнє і реальне, то це хіба що моторного човна «Світлану», стуленого в позаурочний час (Збан., Курил. о-ви, 1963, 41);

Партійні організації, педагогічні колективи прагнуть до того, щоб школа взяла на себе піклування про учнів і в позаурочний час (Ком. Укр., 9, 1964, 76).

2. у сполуч. з сл. праця, робота і т. ін. Виконуваний у вільний від звичайної роботи, служби і т. ін. час.

Хлопці старанно кували граблі, сапи, сокири… Відразу ж категорично відмовилися брати за цю позаурочну працю якусь платню (Ле, В снопі.., 1960, 149).

Значення в інших словниках

1. позаурочний — позауро́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. позаурочний — -а, -е. 1》 у сполуч. зі сл. час.Вільний від звичайної роботи, служби, уроків і т. ін. (про час). 2》 у сполуч. зі сл. праця, робота і т. ін. Виконуваний у вільний від звичайної роботи, служби і т. ін. час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позаурочний — ПОЗАУРО́ЧНИЙ, а, е. 1. у сполуч. зі сл. час. Вільний від звичайної роботи, служби, уроків і т. ін. (про час). Іван Іванович вважався непоганим плановиком, але хто-хто, а підлеглі знали...  Словник української мови у 20 томах