позаурочний

позауро́чний

-а, -е.

1》 у сполуч. зі сл. час.Вільний від звичайної роботи, служби, уроків і т. ін. (про час).

2》 у сполуч. зі сл. праця, робота і т. ін. Виконуваний у вільний від звичайної роботи, служби і т. ін. час.

Значення в інших словниках

1. позаурочний — позауро́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. позаурочний — ПОЗАУРО́ЧНИЙ, а, е. 1. у сполуч. зі сл. час. Вільний від звичайної роботи, служби, уроків і т. ін. (про час). Іван Іванович вважався непоганим плановиком, але хто-хто, а підлеглі знали...  Словник української мови у 20 томах
3. позаурочний — ПОЗАУРО́ЧНИЙ, а, е. 1. у сполуч. з сл. час. Вільний від звичайної роботи, служби, уроків і т. ін. (про час). Іван Іванович вважався непоганим плановиком, але хто-хто...  Словник української мови в 11 томах