позачергово

ПОЗАЧЕРГО́ВО. Присл. до позачерго́вий.

— Впускайте [людей] строго по черзі. Та ось що. Там я бачив інваліда і жінку з дитиною. Їх — позачергово (Донч., VI, 1957, 520).

Значення в інших словниках

1. позачергово — позачерго́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. позачергово — Присл. до позачерговий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позачергово — ПОЗАЧЕРГО́ВО. Присл. до позачерго́вий. – Впускайте [людей] строго по черзі. Та ось що. Там я бачив інваліда і жінку з дитиною. Їх – позачергово (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах