позачерговий
ПОЗАЧЕРГО́ВИЙ, а, е. Який порушує чергу, послідовність; який відбувається, проводиться, робиться поза чергою, поза встановленим терміном.
— Для позачергової заяви слово має депутат Бондаренко (Головко, II, 1957, 520);
Позачергові (надзвичайні) з’їзди скликаються Центральним Комітетом партії з власної ініціативи або на вимогу не менш як третини загального числа членів партії (Статут КПРС, 1971, 15).
Словник української мови (СУМ-11)