Словник української мови у 20 томах

позачерговий

ПОЗАЧЕРГО́ВИЙ, а, е.

Який порушує чергу, послідовність; який відбувається, проводиться, робиться поза чергою, поза встановленим терміном.

– Для позачергової заяви слово має депутат Бондаренко (А. Головко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. позачерговий — позачерго́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. позачерговий — [позачеирговией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
  3. позачерговий — -а, -е. Який порушує чергу, послідовність; який відбувається, проводиться, робиться поза чергою, поза встановленим терміном.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. позачерговий — Позачерго́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. позачерговий — ПОЗАЧЕРГО́ВИЙ, а, е. Який порушує чергу, послідовність; який відбувається, проводиться, робиться поза чергою, поза встановленим терміном.  Словник української мови в 11 томах