позачасовий
ПОЗАЧАСО́ВИЙ, а, е, книжн.
Який існує поза часом, не зумовлений категорією часу.
Він [режисер Лесь Курбас] підкреслював, що немає позапросторової і позачасової реальності. Простір, час і ритм – це об'єктивні неодмінні елементи спектаклю (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)