Орфографічний словник української мови

позачасовий

позачасо́вий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. позачасовий — -а, -е, книжн. Який існує поза часом, не зумовлений категорією часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позачасовий — ПОЗАЧАСО́ВИЙ, а, е, книжн. Який існує поза часом, не зумовлений категорією часу. Він [режисер Лесь Курбас] підкреслював, що немає позапросторової і позачасової реальності. Простір, час і ритм – це об'єктивні неодмінні елементи спектаклю (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. позачасовий — ПОЗАЧАСО́ВИЙ, а, е, книжн. Який існує поза часом, не зумовлений категорією часу. Він [режисер Лесь Курбас] підкреслював, що немає позапросторової і позачасової реальності. Простір, час і ритм — це об’єктивні неодмінні елементи спектаклю (Мист., 4, 1967, 21).  Словник української мови в 11 томах