позачасовий
ПОЗАЧАСО́ВИЙ, а, е, книжн. Який існує поза часом, не зумовлений категорією часу.
Він [режисер Лесь Курбас] підкреслював, що немає позапросторової і позачасової реальності. Простір, час і ритм — це об’єктивні неодмінні елементи спектаклю (Мист., 4, 1967, 21).
Словник української мови (СУМ-11)