1. Словник української мови в 11 томах

позачасовий

ПОЗАЧАСО́ВИЙ, а, е, книжн. Який існує поза часом, не зумовлений категорією часу.

Він [режисер Лесь Курбас] підкреслював, що немає позапросторової і позачасової реальності. Простір, час і ритм — це об’єктивні неодмінні елементи спектаклю (Мист., 4, 1967, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позачасовий — позачасо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. позачасовий — -а, -е, книжн. Який існує поза часом, не зумовлений категорією часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позачасовий — ПОЗАЧАСО́ВИЙ, а, е, книжн. Який існує поза часом, не зумовлений категорією часу. Він [режисер Лесь Курбас] підкреслював, що немає позапросторової і позачасової реальності. Простір, час і ритм – це об'єктивні неодмінні елементи спектаклю (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах