1. Словник української мови в 11 томах

позачерговий

ПОЗАЧЕРГО́ВИЙ, а, е. Який порушує чергу, послідовність; який відбувається, проводиться, робиться поза чергою, поза встановленим терміном.

— Для позачергової заяви слово має депутат Бондаренко (Головко, II, 1957, 520);

Позачергові (надзвичайні) з’їзди скликаються Центральним Комітетом партії з власної ініціативи або на вимогу не менш як третини загального числа членів партії (Статут КПРС, 1971, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позачерговий — позачерго́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. позачерговий — [позачеирговией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. позачерговий — -а, -е. Який порушує чергу, послідовність; який відбувається, проводиться, робиться поза чергою, поза встановленим терміном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. позачерговий — ПОЗАЧЕРГО́ВИЙ, а, е. Який порушує чергу, послідовність; який відбувається, проводиться, робиться поза чергою, поза встановленим терміном. – Для позачергової заяви слово має депутат Бондаренко (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  5. позачерговий — Позачерго́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)