позачаровувати

ПОЗАЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, док.

1. Справивши надзвичайно приємне враження, ви́кликати в усіх або багатьох почуття захоплення своєю приваблтвістю, чарівністю.

Молода секретарка позачаровувала чоловіків.

2. кого, що. Перев. у народних віруваннях, фольклорі – зробивши магічні дії, рухи й замовляння, нібито вплинути на людей або природу; надати магічної сили, властивостей усім або багатьом, усьому або багато чому-небудь.

Позачаровувати дерева;

Позачаровувати чаклуванням багатьох односельців;

Позачаровувати яблука.

Значення в інших словниках

1. позачаровувати — позачаро́вувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позачаровувати — -ую, -уєш, док., перех. Зачарувати всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позачаровувати — ПОЗАЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Зачарувати всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
4. позачаровувати — Позачаровувати, -вую, -єш гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).  Словник української мови Грінченка