Великий тлумачний словник сучасної мови

позачаровувати

позачаро́вувати

-ую, -уєш, док., перех.

Зачарувати всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. позачаровувати — позачаро́вувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позачаровувати — ПОЗАЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, док. 1. Справивши надзвичайно приємне враження, ви́кликати в усіх або багатьох почуття захоплення своєю приваблтвістю, чарівністю. Молода секретарка позачаровувала чоловіків. 2. кого, що. Перев.  Словник української мови у 20 томах
  3. позачаровувати — ПОЗАЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Зачарувати всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
  4. позачаровувати — Позачаровувати, -вую, -єш гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).  Словник української мови Грінченка