позаштатний
ПОЗАШТА́ТНИЙ, а, е.
1. Який не входить до штату; який складається з осіб, що не входять до штату.
Окружний, міський, районний комітет має позаштатних інструкторів (Статут КПРС, 1971, 22);
Позаштатні відділи, так само як і штатні, планують свою діяльність, виходячи з загального плану роботи партійного комітету (Ком., Укр., 11, 1962, 49).
Позашта́тне мі́сто (місте́чко), заст. — місто, містечко, які не мали адміністративного значення.
Глиняна, напівзанесена пісками Каховка, нічим не примітне позаштатне містечко Таврійської губернії, перетворювалось на час ярмарку в місто з стотисячним населенням (Гончар, Таврія, 1952, 32).
2. Не передбачений штатним розписом.
Позаштатна посада.
Словник української мови (СУМ-11)