позбігатися

ПОЗБІГА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.

1. Збігтися з різних місць в одно (про всіх або багатьох).

— Води, води!.. — кричала перелякана мати. На цей крик позбігалися зі всіх сторін слуги (Кобр., Вибр., 1954, 88);

В усіх дворах заворушились люди і позбігались до воріт (Н.-Лев., II, 1956, 30);

Позбігались кури.., Обступили свого шаха, Великого падишаха [півня] (Нех., Казки.., 1958, 26);

— Хлопці, як дізнаються про тебе, всі до одного позбігаються на наш куток… (Л. Янов., І, 1959, 144).

2. Зменшитися в розмірі від перебування у воді (про одяг, тканини, нитки і т. ін.).

Данько одразу відчув, що.. штаненята на ньому куці, бо полотно позбігалося від дощів (Гончар, Таврія, 1952, 82).

Значення в інших словниках

1. позбігатися — позбіга́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позбігатися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Збігтися з різних місць в одно (про всіх чи багатьох). 2》 Зменшитися в розмірі від перебування у воді (про одяг, тканини, нитки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позбігатися — ПОЗБІГА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Збігтися з різних місць в одно (про всіх або багатьох). – Води, води!.. – кричала перелякана мати. На цей крик позбігалися зі всіх сторін слуги (Н.  Словник української мови у 20 томах
4. позбігатися — Позбігатися, -гаємося, -єтеся гл. Сбѣжаться (о многихъ). Діти з цілого села позбігалися. Чуб. От хлопці позбігались. ЗОЮР. І. 76.  Словник української мови Грінченка