позбігатися
ПОЗБІГА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Збігтися з різних місць в одно (про всіх або багатьох).
— Води, води!.. — кричала перелякана мати. На цей крик позбігалися зі всіх сторін слуги (Кобр., Вибр., 1954, 88);
В усіх дворах заворушились люди і позбігались до воріт (Н.-Лев., II, 1956, 30);
Позбігались кури.., Обступили свого шаха, Великого падишаха [півня] (Нех., Казки.., 1958, 26);
— Хлопці, як дізнаються про тебе, всі до одного позбігаються на наш куток… (Л. Янов., І, 1959, 144).
2. Зменшитися в розмірі від перебування у воді (про одяг, тканини, нитки і т. ін.).
Данько одразу відчув, що.. штаненята на ньому куці, бо полотно позбігалося від дощів (Гончар, Таврія, 1952, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позбігатися — позбіга́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позбігатися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Збігтися з різних місць в одно (про всіх чи багатьох). 2》 Зменшитися в розмірі від перебування у воді (про одяг, тканини, нитки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- позбігатися — ПОЗБІГА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Збігтися з різних місць в одно (про всіх або багатьох). – Води, води!.. – кричала перелякана мати. На цей крик позбігалися зі всіх сторін слуги (Н. Словник української мови у 20 томах
- позбігатися — Позбігатися, -гаємося, -єтеся гл. Сбѣжаться (о многихъ). Діти з цілого села позбігалися. Чуб. От хлопці позбігались. ЗОЮР. І. 76. Словник української мови Грінченка