1. Словник української мови у 20 томах

позбігатися

ПОЗБІГА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.

1. Збігтися з різних місць в одно (про всіх або багатьох).

– Води, води!.. – кричала перелякана мати. На цей крик позбігалися зі всіх сторін слуги (Н. Кобринська);

В усіх дворах заворушились люди і позбігались до воріт (І. Нечуй-Левицький);

Позбігались кури.., Обступили свого шаха, Великого падишаха [півня] (І. Нехода);

– Хлопці, як дізнаються про тебе, всі до одного позбігаються на наш куток... (Л. Яновська).

2. Зменшитися в розмірі від перебування у воді (про одяг, тканини, нитки і т. ін.).

Данько одразу відчув, що .. штаненята на ньому куці, бо полотно позбігалося від дощів (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позбігатися — позбіга́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позбігатися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Збігтися з різних місць в одно (про всіх чи багатьох). 2》 Зменшитися в розмірі від перебування у воді (про одяг, тканини, нитки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позбігатися — ПОЗБІГА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Збігтися з різних місць в одно (про всіх або багатьох). — Води, води!.. — кричала перелякана мати. На цей крик позбігалися зі всіх сторін слуги (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  4. позбігатися — Позбігатися, -гаємося, -єтеся гл. Сбѣжаться (о многихъ). Діти з цілого села позбігалися. Чуб. От хлопці позбігались. ЗОЮР. І. 76. Словник української мови Грінченка