позвозити

ПОЗВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., перех.

1. Звезти куди-небудь в одне місце все або багато чого-небудь, всіх або багатьох.

Косарів звідкільсь понаводив [Паценко] і покосив, і все до зілиночки у двір до себе позвозив (Гр., Без хліба, 1958, 138);

[Івасик:] Коней, татку, позганяли під одну повітку, все позвозили — сівалки і плуги… (Голов., Драми, 1958, 451).

2. Перемістити за допомогою транспорту згори вниз усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. позвозити — позво́зити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позвозити — -ожу, -озиш, док., позвожувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Звезти куди-небудь в одне місце все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох. 2》 Перемістити за допомогою транспорту згори вниз усіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позвозити — ПОЗВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., кого, що. 1. Звезти куди-небудь в одне місце все або багато чого-небудь, всіх або багатьох. Косарів звідкільсь понаводив [Паценко] і покосив, і все до зілиночки у двір до себе позвозив (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. позвозити — Позвозити, -жу, -зиш гл. Свезти (во множествѣ). Позвозили люде мішки до того млина молоти. Харьк.  Словник української мови Грінченка