позгинати

ПОЗГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Зігнути все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.

2. Нагнути, вигнути (шиї, спини і т. ін.) (про всіх або багатьох).

Коні бігли, неначе поносили, порозкидавши голови на обидва боки й позгинавши дугами шиї (Н.-Лев., І, 1956, 571);

Важко опустились лелеки на лужок коло річки.. і позгинали довгі шиї в задумі (Козл., Весн. шум, 1952, 95).

Значення в інших словниках

1. позгинати — позгина́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позгинати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Зігнути все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях. 2》 Нагнути, вигнути (шиї, спини і т. ін.) (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позгинати — ПОЗГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Зігнути все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. 2. Нагнути, вигнути (шиї, спини і т. ін.) (про всіх або багатьох). Коні бігли, неначе поносили, порозкидавши голови на обидва боки й позгинавши дугами шиї (І.  Словник української мови у 20 томах
4. позгинати — Позгинати, -ня́ю, -єш гл. Согнуть (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка