поздоровити
ПОЗДОРО́ВИТИ див. поздоровля́ти.
ПОЗДОРОВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. поздоровля́ть; док., перех., діал.
1. Дати здоров’я.
— Ой, нема такого вина на світі, щоби так поздоровило чоловіка, єк цеса [як оця] жентичка, — каже ватаг (Хотк., Довбуш, 1965, 102).
2. Привітати кого-небудь, передати вітання комусь.
Сивого В. І поздорови від мене та нагадай про поличчя (Коцюб., III, 1956, 128).
Словник української мови (СУМ-11)