поздоровити
ВІТА́ТИ (говорити або писати приємні слова комусь з нагоди дня народження, ювілею, свята, приємної події; слати привіт), ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), ЗДОРО́ВИТИ розм., ГРАТУЛЮВА́ТИ кому, зах., ВІНШУВА́ТИ (перев. урочисто); САЛЮТУВА́ТИ (урочисто — пострілами). — Док.: привіта́ти, повіта́ти розм. поздоро́вити, уклони́тися (вклони́тися), повіншува́ти. — Ти прийнятий (в інститут)! З чим тебе й вітаю (О. Гончар); Кожний господар поздоровляв молодих (І. Нечуй-Левицький); Семен повітав війта так ласкаво, що трохи по руках не цілував (Л. Мартович); Прохає він своїх товаришів, як будуть повертати у край рідний, уклонитися від нього отцю-неньці й вірній дружині... (М. Коцюбинський); — Здоровлю тебе з святом, Миколо Максимів... — тихо говорить дівчина (В. Бабляк); — Пане директоре! Я зложив іспит! — зачав Іванський радісним голосом. — А! Гратулюю вам! — промовив Дорко також радісним голосом (О. Маковей); Віншують гості, подарунки виймають (Леся Українка).
Словник синонімів української мови