поздоровкати
ПОЗДОРО́ВКАТИ, аю, аєш, док., розм. Побажати здоров’я (при вітанні або п’ючи горілку, вино і т. ін.).
— Як мене минали, Михайло поздоровкав, а той [Сава] шукав очима землі (Коб., II, 1956, 238);
Тупне-брязне [дівчина] підковкою, До парубка поздоровкає (Бичко, Простота, 1963, 156).
Словник української мови (СУМ-11)