поземок
ПОЗЕ́МОК, мку, ч. Те саме, що позе́мка.
Вздовж вулиці.. мете поземок (Мартич, Друзі.., 1962, 211);
Вітер з Дніпра збив над руїнами пасма.. поземку (Рибак, Час.., 1960, 179).
Словник української мови (СУМ-11)ПОЗЕ́МОК, мку, ч. Те саме, що позе́мка.
Вздовж вулиці.. мете поземок (Мартич, Друзі.., 1962, 211);
Вітер з Дніпра збив над руїнами пасма.. поземку (Рибак, Час.., 1960, 179).
Словник української мови (СУМ-11)