позер
ПОЗЕ́Р, а, ч. Людина, яка любить позу, намагається справити враження своєю зовнішністю, поведінкою, словами і т. ін.
Ніяковий, сутулий, в гімназичній Наївній формі, мрійник і позер.., — Такий я був у Корсуні, над Россю (Рильський, II, 1960, 125).
Словник української мови (СУМ-11)