позер

позе́р

-а, ч.

Людина, яка любить позу, намагається справити враження своєю зовнішністю, поведінкою, словами і т. ін.

Значення в інших словниках

1. позер — позе́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. позер — ок. хизун, п-о фігляр, кривляка, п! ФРАЗЕР.  Словник синонімів Караванського
3. позер — Пиндюх, принда, див. задавака, хвастун, чванько, спесивий  Словник чужослів Павло Штепа
4. позер — ПОЗЕ́Р, а, ч. Людина, яка намагається справити враження своєю зовнішністю, поведінкою, словами і т. ін. Ніяковий, сутулий, в гімназичній Наївній формі, мрійник і позер.., – Такий я був у Корсуні, над Россю (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
5. позер — позе́р (франц. poseur) нещира людина, що піклується про зовнішній ефект своєї поведінки і своїх промов, любить прибирати позу.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. позер — ПОЗЕ́Р (несхвально — людина, що намагається справляти враження своєю поведінкою, словами, зовнішністю і т. ін.), КРИВЛЯ́КА розм., ФІГЛЯ́Р розм.  Словник синонімів української мови
7. позер — Позе́р, -зе́ра, -зе́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. позер — ПОЗЕ́Р, а, ч. Людина, яка любить позу, намагається справити враження своєю зовнішністю, поведінкою, словами і т. ін. Ніяковий, сутулий, в гімназичній Наївній формі, мрійник і позер.., — Такий я був у Корсуні, над Россю (Рильський, II, 1960, 125).  Словник української мови в 11 томах