позлигуваний
ПОЗЛИ́ГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позли́гувати.
Хрін [прізвище] на цю ніч і не поспускав їх [волів], стояли біля ясел позлигувані (Головко, II, 1957, 285).
Словник української мови (СУМ-11)ПОЗЛИ́ГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позли́гувати.
Хрін [прізвище] на цю ніч і не поспускав їх [волів], стояли біля ясел позлигувані (Головко, II, 1957, 285).
Словник української мови (СУМ-11)