позмінювати

ПОЗМІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ПОЗМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.

1. Змінити, зробити іншим, інакшим усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

За нових панів усе не так стало, як за старих було, усе позмінювали (Сл. Гр.).

2. Замінити іншим, іншими все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Хоч альманах складавсь у Чернігові, друкували його у Києві, і доглянути коректу доручено було.. д. Грінченкові, який, не порадившись з нами, позмінював скрізь я на є (Коцюб., III, 1956, 240);

— Нехай вона [відьма] нам заплатить за безчестя, що нас позміняли [на посаді] та ще мене на Солосі оженили (Кв.-Осн., II, 1956, 222).

Значення в інших словниках

1. позмінювати — позмі́нювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позмінювати — -юю, -юєш і позміняти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Змінити, зробити іншим, інакшим усе чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. 2》 Замінити іншим, іншими все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позмінювати — ПОЗМІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ПОЗМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що. 1. Змінити, зробити іншим, інакшим усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох. За нових панів усе не так стало, як за старих було, усе позмінювали (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. позмінювати — Позмінювати, -нюю, -єш гл. Измѣнить (во множествѣ). За нових панів усе не так стало, як за старих було, усе позмінювали. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка