позмінно
ПОЗМІ́ННО. Присл. до позмі́нний.
— Нічого, — Потішив його інженер, — Марія все зробить відмінно, У техніці в неї прогрес. Тепер доведеться позмінно Вам їздити з нею у рейс (Дор., Літа.., 1957, 153).
Словник української мови (СУМ-11)ПОЗМІ́ННО. Присл. до позмі́нний.
— Нічого, — Потішив його інженер, — Марія все зробить відмінно, У техніці в неї прогрес. Тепер доведеться позмінно Вам їздити з нею у рейс (Дор., Літа.., 1957, 153).
Словник української мови (СУМ-11)