позмінний

ПОЗМІ́ННИЙ, а, е. Який проводиться, здійснюється, відбувається по змінах (у 3 знач.).

Для неї [робітничої молоді] збудовано спеціальний просторий будинок, що дозволило організувати позмінне навчання (Рад. Укр., 24.ХІ 1956, 1).

Значення в інших словниках

1. позмінний — позмі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. позмінний — -а, -е. Який проводиться, здійснюється, відбувається по змінах (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позмінний — ПОЗМІ́ННИЙ, а, е. Який проводиться, здійснюється, відбувається по змінах (у 3 знач.). Для неї [робітничої молоді] збудовано спеціальний просторий будинок, що дозволило організувати позмінне навчання (з газ.).  Словник української мови у 20 томах