позначуваний
ПОЗНА́ЧУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до позна́чувати 1.
Найбільше часу йшло.. на читання, для вивчення мови, французьких книжок, з позначуваними картками, котрі мати не позволяла їй читати (Кобр., Вибр., 1954, 89).
Словник української мови (СУМ-11)