позурочувати

ПОЗУРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Зурочити всіх або багатьох.

Дітей мені позурочувала (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. позурочувати — позуро́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позурочувати — -ую, -уєш, док., перех. Зурочити всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позурочувати — ПОЗУРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., кого. Усім або багатьом – за народними уявленнями, заподіяти нещастя, викликати хворобу і т. ін. магічним поглядом, словами або діями. Дітей мені позурочувала (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. позурочувати — Позурочувати, -чую, -єш гл. Сглазить (многихъ). Дітей мені позурочувала. Богодух. у.  Словник української мови Грінченка