позшиваний

ПОЗШИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позшива́ти.

Нитки, котрими вони [аркуші] були позшивані, вже пообривались і теліпались (Н.-Лев., І, 1956, 375);

По боках була ця бунда позшивана білим шпагатом (Март., Тв., 1954, 260);

Зовсім безбороде обличчя було обпечене, посічене і також позшиване нашвидку, з слідами пересадженої шкіри (Перв., Дикий мед, 1963, 435);

// У знач. прикм.

Їх лиця пожовкли з нужди, їх руки немов обросли глиною і земним воском, їх одіж — то позшиване лахмання, що ледве-ледве держиться на тілі. (Фр., І, 1955, 79).

Значення в інших словниках

1. позшиваний — позши́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. позшиваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позшивати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позшиваний — ПОЗШИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позшива́ти. Нитки, котрими вони [аркуші] були позшивані, вже пообривались і теліпались (І. Нечуй-Левицький); По боках була ця бунда позшивана білим шпагатом (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. позшиваний — Позши́ваний, -на, -не; звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)