покадити

ПОКАДИ́ТИ, каджу́, ка́диш, док., перех. і неперех. Кадити (у 1 знач.) якийсь час.

Потім Палланта покадили,.. Під балдахіном положили, Еней тут убивавсь без мір (Котл., І, 1952, 269);

Піп покадить їй [Лукії] ладаном, а потім усі розійдуться (Донч., III, 1956, 33).

Значення в інших словниках

1. покадити — покади́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покадити — -каджу, -кадиш, док., перех. і неперех. Кадити (у 1 знач.) якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покадити — ПОКАДИ́ТИ, каджу́, ка́диш, док., що і без прям. дод. Кадити (у 1 знач.) якийсь час. Потім Палланта покадили, .. Під балдахіном положили, Еней тут убивавсь без мір (І. Котляревський); Піп покадить їй [Лукії] ладаном, а потім усі розійдуться (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
4. покадити — Покади́ти, -джу́, -диш гл. Покадить. Я тютюном покадила, а редькою споминала. Чуб. V. 562.  Словник української мови Грінченка